Організації та установи, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства та булінгу

Примірний перелік

організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід

звернутися у випадку домашнього насильства та булінгу

До територіального органу поліції або за телефоном 102.

До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоці.

До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

До близької людини.

На телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.

Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна дитяча лінія «гаряча лінія (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),

0-800-500-225 та 116-111

Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складання, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу

116-000

Уповноважений Верховної Ради з прав людини:

0 800-50-17-20

Уповноважений Президента України з прав людини:

(044) 255-76-75

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50

Центр надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши зa номером 0-800-21-31-03 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

правові консультації;

зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

1) центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

2) притулки для дітей;

3) центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

4) соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

5) центри соціально-психологічної допомоги;

6) територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

7) інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медика-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

Відповідальні особи відповідальна за здійснення заходів реагування у випадку виявлення фактів насильства або у разі отримання заяви від постраждалих від насильства