В старій частині міста між вулицями Корсунська та Свердлова на пагорбі стоїть старовинне приміщення, в якому розмістився Центр дитячої та юнацької творчості.
Історія закладу розпочинається ще з довоєнних часів. В 40-х роках ХХ століття працював у місті Богуславі районний будинок піонерів. Про діяльність його в роки війни та перші післявоєнні роки майже нічого не відомо.
22 лютого 1948 року піонери міста з великою радістю знову зібралися на відкриття піонерського клубу. На свято були запрошені гості – директори шкіл та керівництво району. Секретар райкому КП(б)У тов. Зборжовецький палко поздоровив піонерів з відкриттям клубу і побажав їм успіхів у навчанні.
З перших днів у клубі широко розгорнулась культурно-масова робота. В затишному приміщенні – веселий дитячий гомін. Учні грають у шахи, вивчають гвинтівку. Працюють гуртки: літературний, хоровий, музичний, фізкультурний та юних шахістів. Поступово відкриваються нові гуртки. Так у 1956 році при будинку піонерів відкриваються гуртки: драматичний, радіотехнічний, струнний, рукоділля, умілі руки, авіамодельний, морське моделювання, крою і шиття, шахматно-шашковий, юннатів.
В 1958 році відкривається «Школа барабанщиць», фото та туристичний гуртки. Директором працює Софія Савеліївна Поволоцька, а методистом Крутоголов (Чуприна) Ольга Йосипівна. Приміщення Будинку піонерів розташовувалось на вулиці Корсунській. Будинок мав два поверхи. На першому поверсі (поверх був до половини у підвалі) знаходився ковбасний цех, а на другому – Будинок піонерів, який займав чотири кімнати: одну велику та три малі. У найменшій жила директор. Приміщення не відповідало вимогам. У вересні 1959 року Софія Савеліївна виїхала з Богуслава, тому директором призначають Тамару Григорівну Єфименко. В 1960 році організовується туристичний гурток. Постає питання про будівництво нового приміщення для роботи з дітьми в позаурочний час. Місцева влада виділяє приміщення одного з цехів суконної фабрики. Виготовляється технічна документація. Будівництво приміщення стає народною будовою. Проводяться суботники, недільники на яких, в основному, працює молодь та працівники Будинку піонерів під керівництвом директора Ніколаєнко Віри Никифорівни.
19 травня 1962 року було урочисте відкриття нового приміщення Будинку піонерів. Працювати стало краще. Продовжують працювати раніше відкриті гуртки та відкриваються гуртки народного, бального танців, образотворчого мистецтва, народної вишивки.
Працівники Будинку піонерів разом з працівниками райкому комсомолу організовували навчання піонерського активу, старших піонервожатих, проводили семінари.
Щомісяця проводилися вечори для учнів старших класів та ранки – для молодших школярів.
22 червня 1965 року на посаду директора призначають Чуприну Ольгу Йосипівну, а методиста - Буркову Раїсу Петрівну, яку з 01. 06. 1967 року переводять на посаду директора, а з 01. 09. 1967 року по 01. 09. 1973 року методистом призначають Новікову ( Марушевську) Ізабеллу Ільївну.
З лютого 1974 року при Будинку піонерів створюється районна туристсько – екскурсійна станція на громадських засадах.
З 28. 12. 1973 року по 10. 12. 1977 року методистом працює Молодід Віра Дмитрівна, яка потім переходить на роботу у дитячу кімнату міліції . На її місце з 22 лютого 1978 року по 16. 09. 1978 року призначають Попович Віру Власівна, яку 16. 09. 1978 року звільняють в зв'язку із скороченням посади методиста. Цього ж року Раїса Петрівна переходить на роботу у районний методичний кабінет відділу освіти і директором Будинку піонерів призначають Тихопій Любов Григорівну.
В 1978 – 1979 роках відкриваються гуртки гончарний, волейбольний, ручний м'яч, легкоатлетичний, бального танцю.
В зв’язку з переходом Тихопій Любов Григорівни на викладацьку роботу у Богуславську СШ № 3 директором призначена Комісаренко Віра Іванівна, яка очолювала даний заклад по вересень 2013.
Історія закладу розпочинається ще з довоєнних часів. В 40-х роках ХХ століття працював у місті Богуславі районний будинок піонерів. Про діяльність його в роки війни та перші післявоєнні роки майже нічого не відомо.
22 лютого 1948 року піонери міста з великою радістю знову зібралися на відкриття піонерського клубу. На свято були запрошені гості – директори шкіл та керівництво району. Секретар райкому КП(б)У тов. Зборжовецький палко поздоровив піонерів з відкриттям клубу і побажав їм успіхів у навчанні.
З перших днів у клубі широко розгорнулась культурно-масова робота. В затишному приміщенні – веселий дитячий гомін. Учні грають у шахи, вивчають гвинтівку. Працюють гуртки: літературний, хоровий, музичний, фізкультурний та юних шахістів. Поступово відкриваються нові гуртки. Так у 1956 році при будинку піонерів відкриваються гуртки: драматичний, радіотехнічний, струнний, рукоділля, умілі руки, авіамодельний, морське моделювання, крою і шиття, шахматно-шашковий, юннатів.
В 1958 році відкривається «Школа барабанщиць», фото та туристичний гуртки. Директором працює Софія Савеліївна Поволоцька, а методистом Крутоголов (Чуприна) Ольга Йосипівна. Приміщення Будинку піонерів розташовувалось на вулиці Корсунській. Будинок мав два поверхи. На першому поверсі (поверх був до половини у підвалі) знаходився ковбасний цех, а на другому – Будинок піонерів, який займав чотири кімнати: одну велику та три малі. У найменшій жила директор. Приміщення не відповідало вимогам. У вересні 1959 року Софія Савеліївна виїхала з Богуслава, тому директором призначають Тамару Григорівну Єфименко. В 1960 році організовується туристичний гурток. Постає питання про будівництво нового приміщення для роботи з дітьми в позаурочний час. Місцева влада виділяє приміщення одного з цехів суконної фабрики. Виготовляється технічна документація. Будівництво приміщення стає народною будовою. Проводяться суботники, недільники на яких, в основному, працює молодь та працівники Будинку піонерів під керівництвом директора Ніколаєнко Віри Никифорівни.
19 травня 1962 року було урочисте відкриття нового приміщення Будинку піонерів. Працювати стало краще. Продовжують працювати раніше відкриті гуртки та відкриваються гуртки народного, бального танців, образотворчого мистецтва, народної вишивки.
Працівники Будинку піонерів разом з працівниками райкому комсомолу організовували навчання піонерського активу, старших піонервожатих, проводили семінари.
Щомісяця проводилися вечори для учнів старших класів та ранки – для молодших школярів.
22 червня 1965 року на посаду директора призначають Чуприну Ольгу Йосипівну, а методиста - Буркову Раїсу Петрівну, яку з 01. 06. 1967 року переводять на посаду директора, а з 01. 09. 1967 року по 01. 09. 1973 року методистом призначають Новікову ( Марушевську) Ізабеллу Ільївну.
З лютого 1974 року при Будинку піонерів створюється районна туристсько – екскурсійна станція на громадських засадах.
З 28. 12. 1973 року по 10. 12. 1977 року методистом працює Молодід Віра Дмитрівна, яка потім переходить на роботу у дитячу кімнату міліції . На її місце з 22 лютого 1978 року по 16. 09. 1978 року призначають Попович Віру Власівна, яку 16. 09. 1978 року звільняють в зв'язку із скороченням посади методиста. Цього ж року Раїса Петрівна переходить на роботу у районний методичний кабінет відділу освіти і директором Будинку піонерів призначають Тихопій Любов Григорівну.
В 1978 – 1979 роках відкриваються гуртки гончарний, волейбольний, ручний м'яч, легкоатлетичний, бального танцю.
В зв’язку з переходом Тихопій Любов Григорівни на викладацьку роботу у Богуславську СШ № 3 директором призначена Комісаренко Віра Іванівна, яка очолювала даний заклад по вересень 2013.
З березня 2014 Богуславський районний центр дитячої та юнацької творчості очолює Луценко Наталія Леонідівна, яка працює директором і зараз.
З 1984 року розпочинають працювати школа піонерського активу та хор, який став лауреатом обласного конкурсу хорових колективів.
З квітня 1985 року за рахунок місцевих коштів вводиться посада культорганізатора, а з вересня 1988 року вводяться три ставки методистів. Методистами призначають Сухоярську О. О., Луценко Н. Л. та Цапенко Л. І.
Згодом колектив педагогів поповнюється молодими, енергійними спеціалістами. Розширюється мережа гуртків. Вихованці беруть активну участь у Всеукраїнських, обласних та районних заходах, де неодноразово стають переможцями.
12 жовтня 1992 року Богуславський районний будинок піонерів перейменований у Богуславський районний будинок школяра.
Згідно Розпорядження Богуславської районної державної адміністрації Київської області від 27 грудня 2001 року № 397 «Про зміну назви районного будинку школяра» Будинок школяра змінює свою назву на Районний центр дитячої та юнацької творчості».
Життя в Центрі творчості продовжує вирувати. Педагогічний колектив поповнюється керівниками гуртків, які нещодавно самі були вихованцями. Натхненна праця педагогів – позашкільників дає змогу розкрити таланти дітей, наповнювати світлом дитячі душі, пізнавати навколишній світ, обирати правильний життєвий шлях, найповніше розкривати і реалізовувати себе.
З 1984 року розпочинають працювати школа піонерського активу та хор, який став лауреатом обласного конкурсу хорових колективів.
З квітня 1985 року за рахунок місцевих коштів вводиться посада культорганізатора, а з вересня 1988 року вводяться три ставки методистів. Методистами призначають Сухоярську О. О., Луценко Н. Л. та Цапенко Л. І.
Згодом колектив педагогів поповнюється молодими, енергійними спеціалістами. Розширюється мережа гуртків. Вихованці беруть активну участь у Всеукраїнських, обласних та районних заходах, де неодноразово стають переможцями.
12 жовтня 1992 року Богуславський районний будинок піонерів перейменований у Богуславський районний будинок школяра.
Згідно Розпорядження Богуславської районної державної адміністрації Київської області від 27 грудня 2001 року № 397 «Про зміну назви районного будинку школяра» Будинок школяра змінює свою назву на Районний центр дитячої та юнацької творчості».
Життя в Центрі творчості продовжує вирувати. Педагогічний колектив поповнюється керівниками гуртків, які нещодавно самі були вихованцями. Натхненна праця педагогів – позашкільників дає змогу розкрити таланти дітей, наповнювати світлом дитячі душі, пізнавати навколишній світ, обирати правильний життєвий шлях, найповніше розкривати і реалізовувати себе.
